назад,
к
главной странице
|
Володимир Чернов /
Владимир Чернов / Volodymyr Chernov
Кладовище українських військовополонених першої світової війни у передмісті Раштата, Нідербюлі. Німеччина. Кладбище украинских военнопленных первой мировой войны в пригороде Раштатта, Нидербюле. Германия.  Ukrainerlager- Friedhof. Niederbühl, Stadt Rastatt. 5
Поховання українських військовополонених Першої світової війни на кладовищі в передмісті Раштатта Нідербюль у порівнянні з аналогічними похованнями та історією меморіального ансамблю - поховального комплексу Раштат-Вецляр пам'яті загиблих українських військовополонених.  Так виглядає пам'ятник пам'яті українських військовополонених, що знаходиться на центральному (або головному) кладовищі Раштата (федеральна земля Баден-Вюртемберг / Baden-Württemberg). Пізніше я присвячу цьому пам'ятнику окрему публікацію. Він знаходиться в дальньому кінці цього міського кладовища, розташованого на відстані декількох кілометрів від кладовища в Нідербюлі. Він заслуговує окремого розгляду. Його автор - класик української скульптури Михайло Паращук, який працював у раштатському таборі в якості педагога і навчав українських військовополонених скульптурі, гончарній справі і різьбі по дереву. Деякі військовополонені стали й виконавцями цього пам'ятника. Дещо пізніше, Михайлу Паращуку, незважаючи на те, що з 1918 року він був зайнятий у дипломатичній роботі для УНР (а може, і завдяки цьому) вдалося створити меморіал - поховальний комплекс пам'яті українських військовополонених Раштат-Вецляр, побудований за простим принципом. До вже існуючого кладовища українських військовополонених "додавався" пам'ятник, присвячений їм, у міському просторі. Підкреслю: не на цвинтарі, а в міському просторі, в цьому середовищі щогодинно нагадуючи про багатоаспектну історію українських військовополонених у Німеччині, їхню історію та їхні надії на майбутнє. Тобто поховальний в одному зі своїх смислів. Можливо, більш точне найменування цього комплексу - Комплекс пам'яті українських військовополонених Першої світової війни в Німеччині. Військовополонені в обох українських таборах, як в Раштаті, так і в Вецлярі збирали гроші на пам'ятники. У листівці до збору коштів на пам'ятник в Раштаті сформульовані мотиви його побудови: "... ми не можемо забувати про тих товаришів, що, підірвавши своє здоровле, тут, на чужії землї, лягли головами. Ми мусимо здвигнути їм гідний пам'ятник і тим показати теперішнїм і будучим поколінням, як ми вміємо шанувати память своїх рідних братів, котрих лиха доля перед часом зложила "в чужу землю, в чужій домовинї". Цим памятником віддамо не тільки останню, товариську прислугу своїм помершим товаришам, але й по собі лишимо незатертий слїд на чужинї, заковану в камінь згадку про те: хто й коли тут був у полонї." Ось фрагмент цієї листівки . Дигітально реставрований, він узятий з наступної статті: Срібняк І. Табір полонених вояків-українців російської армії Раштат, Німеччина у 1916-1917 рр. (Мовою фотодокументів) / Sribnyak, I. The Camp for Ukrainian Prisoners of War of the Russian Army in Rastatt, Germany (1916-1918) According to Photo-Dokuments / ISSN 2524-048X ЄВРОПЕЙСЬКІ ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ. – 2019. – № 14. Оригінал знаходиться у міському музеї Раштату.  Вже існуючий пам'ятник 1917 року на кладовищі в Нідербюль, чий докладний опис у попередньому розділі, був очевидно виключно надгробним і в цьому сенсі не задовольняв сподіванням українських військовополонених, які хотіли залишити в Німеччині пам'ятник, який би відповідав їх власному баченню їх історичної ролі. Можливо дещо "затулений" монументальним твором М. Паращука, цей пам'ятник рідко згадується і в літературі з історії українських таборів у Німеччині... Спочатку комплекс реалізувався у Раштаті. Пам'ятник був розташований біля табору військовополонених в передмісті Раштатта, сучасному районі Мюнхфельд (Münchfeld) між B3 і колишнім B36 (нині L75). Однак з ліквідацією табору пам'ятник перемістили на центральне кладовище Раштату, вилучивши його з міського середовища, позбавивши тим самим пам'ятник функції демонстрації історії українських військовополонених у цьому середовищі. Що власне і було головною особливістю комплексу та його метою. Іншими словами пам'ятник що за своїм задумом був присвячений не тільки померлим, а й живим, був перенесений на кладовище... Установку пам'ятника на кладовищі, де немає могил тих, до пам'яті яких в значній мірі звернут цей пам'ятник, складно обгрунтувати логічно ... Етичний сенс цього перенесення не можна оцінити позитивно... Зі створенням пам'ятника авторства М. Паращука кладовище в Нідербюлі стало частиною цього комплексу. З перенесенням пам'ятника на головне кладовище в Раштат кладовище в Нідербюлі залишилося частиною поховального комплексу, але комплекс сам по собі в значній мірі втратив свою ясність як комплекс і свою унікальну специфіку, редуковану цим перенесенням. Пізніше ця акція перестановки зіграла приховану роль, давши можливість "приписати" раштатський пам'ятник до подій іншої, наступної війни і до пам'яті її жертв... Про це пише у вже згадуваній статті й др. Василь Блащак : "Після другої Світової війни російське військове аташе з Баден-Баден раптом закопало перед памятником мармурову плиту з написом "Здесь похоронены 62 советских граждан, умерших в фашистской неволе. Вечная слава борцам за свободу. 4 марта 1950 г." Щойно після падіння берлінського муру влада дослухалась української громади: ганебну плиту з цвинтаря забрано до музею..." Тобто з приблизно 4 березня 1950 року по 9 листопада 1989 року, протягом тридцяти дев'яти з половиною років комплекс можна було вважати формально остаточно зниклим з карти Раштата... За такою ж схемою-кладовище плюс пам'ятник в міському середовищі похоронний комплекс був здійснений і в Вецлярі (федеральна земля Гессен / Hessen). Тут кладовище, що знаходилося в передмісті Вецлара Бюблігзгаузене, було представлено пам'ятником біля стін іншого кладовища, але все-таки в міському середовищі Вецляру, а не на кладовищі. Нижче на фотографії цей пам'ятник, зовнішній вигляд якого мною дигітально відновлений по листівці 1919 року.  Говорити про єдиний комплекс в двох містах дозволяє не тільки принцип, закладений в його основу, а й стилістичну єдність, в якому були виконані обидва пам'ятники. Цей свого роду уніфікований підхід Михайло Паращука й створив ансамбль поховального комплексу Раштатт-Вецляр, що розкинувся в просторі Німеччини на відстані трохи більше 200 км. Трохи нижче ескізи обох пам'ятників з книги Д. В. Степовика"Скульптор Михайло Паращук: життя і творчість". Менший за розміром пам'ятник у Вецларі дещо відрізняється від початкового ескізу. Скульптура має в деталях іншу редакцію, а в самому пам'ятнику відсутні дві ніші з вазами, аналогічні за формою центральній ніші пам'ятника в Раштаті. Не виключено, що остаточна редакція пам'ятника стала можливою через обмеженість фінансових можливостей...  ***** Далі про історію реконструкцій кладовища в Нідербюлі. Зусилля з'ясувати іменний склад похованих у Раштаті українських полонених існували й раніше. Так, у 2009 році на порталі komb-a-ingwar.blogspot.com блогер з ніком a-ingwar (портал не розшифровує дані автора) в статті "Синьожупанники" повідомляє про Івана карабіна якому в 1973 році, в Раштаті "вдалося віднайти в актах 168 померлих українців". Де саме, в яких саме актах автор не згадує. Чи були опубліковані ці знахідки та їх місцезнаходження, не повідомляється. Можливо, це була не єдина акція і існують як свідчення, так і результати пошуків від інших ентузіастів. Нагадаю, що на початку цієї статті висловилося припущення, що "сумарно 413 поховань українських військовополонених не можна визначити зараз як відомі". Деякі з цих поховань, можливо, знаходяться на кладовищі в Нідербюль. У статті "Niederbühls Friedhof überall neu angelegt" / "кладовище в Нідербюлі повністю відтворено заново" газета Бадішес Тагблат / Badisches Tagblatt 20 липня 1960 року, згаданої в попередньому розділі, пишеться, що загиблим будуть встановлені Gedenksteine / надгробні камені. У 2009 році доктор Василь Блащак пише: "залишилось 119 маленьких бетонних табличок (...) Цього року цей цвинтар наново впорядкували, поставили стандартні військові гранітні надгробники з написами по три імена з обох сторін". Це означає, що в 1960 році було встановлено 119 маленьких табличок, а в 2009 були встановлені існуючі мармурові хрести. Тобто кладовище після Першої світової війни реформувалося два рази - в 1960-му і 2009-му роках. Кількість табличок 119 та Імен на 23 мармурових хрестах збігається. Можна припустити , що написи на хрестах робилися на основі табличок, встановлених в 1960 році. А власне події з можливим зникненням імовірно 413 поховань відноситься на період до 1960 року. Або це зникнення відноситься саме до 1960-го. У вже наведеній цитаті з газети Бадішес Тагблат / Badisches Tagblatt від 20 липня 1960 року зі статті "Niederbühls Friedhof überall neu angelegt" / "Кладовище в Нідербюлі повністю відтворено заново" пишеться, що назріла необхідність звільнитися від старих могил (В.Ч.), щоб зробити "Гай почестей". Ніяк не можна виключити, що це "звільнення" відбулося саме тоді. А "Гай почестей " це незайнятий надгробками газон з деревами в бік південного заходу від українського кладовища, що межує з ним (?). На фото нижче ймовірний "Гай почестей" (?) проглядається за 3-им і 4-им рядом хрестів українського кладовища та відокремлен на зображенні білою смугою. Площа "Гаю почестей" більше площі всієї "інтернаціональної" частини кладовища. Чи не перебували на цьому просторі і "старі" українські могили? З загубленими або нечитабельними табличками періоду Першої світової війни?  На питання під час якої реконструкції кладовища був переміщений пам'ятник на кладовищі у Нідербюле дає непряму відповідь текст з тієї ж статті доктора Василя Блащака, в якій пам'ятник називається ним фігурою: "зберегли центральну фігуру з написом "Hier ruhen die і. Lazarett d. Russenlagers gestorbenen ukrainischen Kriegsgefangenen 1915 - 1917". Дія "зберегли" тяжіє до деякої статики, що є аргументом на користь вже висловленого припущення, що пам'ятник був переміщений ще в 1960 році. Подробиці про це переміщення в попередньому розділі статті. *****
Кілька слів до вецляровскої частини комплексу. Пам'ятник у Вецлярі був поставлений в серпні 1919 року, що і стало заключною точкою в створенні меморіального комплексу Раштатт-Вецляр. Кладовище у Вецлярі-Бюблінгсгаузені, що існувало з 1915 року, спочатку мало також поховання не тільки українських військовополонених, а й ще незначну кількість могил військовополонених з інших країн. Відразу після Першої світової війни їх тіла були ексгумовані і поховані поза Німеччиною. З 1942 по 1945 рік на кладовищі українських військовополонених Першої світової війни були поховані понад сто полонених червоноармійців (тобто під час Другої світової війни). Як і до 2009 року в Нідербюлі, поховання в Вецлярі мали індивідуальний характер. Однак значно раніше ніж у Нідербюлі, в післявоєнні роки (можливо в 60-ті-70-ті роки минулого століття) у Вецлярі всі надгробки над індивідуальними похованнями були ліквідовані і на цьому кладовищі, що значно перевищує плошадь кладовища в Нідербюлі, були встановлені дві невеликі стели з іменами там похованих. У найбільш повному описі всіх відомих пам'ятників Вецляра від Ewald Arndt ("Wetzlarer Denkmäler" / Mitteilungen des Wetzlarer Geschichtsvereins / 35. Heft / Wetzlar 1991) не має ні імен автора або авторів та виконавців цих стелл, не має й року їх створення. Відсутні ці дані і у адміністрації вецлярівских кладовищ. Можливо, вони були загублені вже на момент видання дослідження у 1991 році. На наведеному нижче фрагменті з цієї книги недатоване фото стели, що стоїть по ліву сторону від входу на кладовище. На цій сторінці наведені і розміри стел (вони ідентичні для лівої і правої стел).  Як видно з тексту вище, кладовище незважаючи на те, що місцеві жителі називають його українським, воно не має формального статусу "українське". Саме кладовище довгий час взагалі не мало "розпізнавальної" таблички. Вона з'явилася після мого прохання тільки на початку 2017 року. Це ще одна з багатьох рис картини забуття комплексу. Власне визначальна частина вецларовского комплексу, пам'ятник українським військовополоненим Михайло Паращука 1919 року опинився в ямі з закопаним приблизно на 80-90см цоколем у 1964 році. Це сталося в ході реконструкції, а точніше, підйому рівня Франкфуртерштрассе в районі знаходження пам'ятника приблизно на півтора метра вище. Одночасно немасштабно до його розмірів звузилася "пішохідна зона" перед пам'ятником (з двосмугової вулиця стала чотирирьохсмуговой). Незважаючи на мої зусилля і пропозиції співпраці (Проект відновлення меморіального комплексу в Вецларі та т. д.), підтримку численних прихильників, місто Вецлар не прийняло до розгляду ідею перестановки пам'ятника в гідне місце, "законсервувавши" в 2019 році пам'ятник в ямі в ході некваліфікованої реставрації без проекту, обговорення і т. д. (посилання до цієї теми нижче, після статті).  На фото кладбище в Нідербюль
*****
На цьому
описи кладовища українських військовополонених Першої світової війни в
Нідербюль-Раштат, переміщення пам'ятника в 1960 році і зміни
конфігурації поховань закінчуються. Великою білою плямою залишається
період їх історії до 1960 року. Цей інформаційний напіввакуум до 1960
року присутній й в історії всього меморіального комплексу, описаної в
загальних рисах в цій, останній частині статті. Перший удар по
цілісності комплексу був нанесений перестановкою пам'ятника в Раштаті
незабаром після його установки... Починаючи майже з моменту створення
комплекс поступово втрачав свої властивості.
Пам'ятники авторства М. Паращука як в Вецлярі так і в Раштаті мали в минулому реставраційні заходи, виконані (як і остання в Вецларі), як бачиться, нефахівцями. Історія цих реставрацій (виключаючи останню вецлярівсьу) в цілому невідома. Без винятку всі об'єкти цього меморіалу в двох містах вимагають кваліфікованої реставрації. Догляд за похованнями в цій статті спеціально не розглядався, але потрібно відзначити, що стан власне кладовища в Нідербюле помітно краще стану кладовища в Вецлярі. Там помітен постійний догляд. Так, наприклад, квіти, посаджені на клумбі біля пам'ятника, знаходяться в доглянутому стані ... Все це сильно відрізняється від Вецляру, де не тільки український меморіал, але й німецький меморіал, присвячений 1-ій світовій війні і розташований приблизно в 200 метрах від пам'ятника авторства М.Паращука, знаходиться в далеко не кращому стані... На завершення хочу подякувати Landesarchiv Baden-Württemberg Abt. Generallandesarchiv Karlsruhe, Förderverein für das Gedenken an die ukrainischen Kriegsgefangenen des Ersten Weltkriegs e.V. (Об'єднання пам'яті українських військовополонених Першої світової війни) за сприяння і Зою Чернову за участь у підготовці цієї публікації. 05.06.2020, Wetzlar *****
Список використаних джерел
1. "Niederbühls Friedhof überall neu angelegt", Artikel / Badisches Tagblatt Nr.165, 20 Juli
1960 / Статья "Кладбище в Нидербюле полностью воссоздано заново" / Газета Бадишес Тагблат № 165, 20 июля
1960 (Landesarchiv Baden-Württemberg Abt. Generallandesarchiv Karlsruhe)
2. Arndt, Ewald "Wetzlarer Denkmäler" / Mitteilungen des Wetzlarer Geschichtsvereins / 35. Heft, Wetzlar 1991 3. Remer, Claus "Das Ukrainerlager Wetzlar-Büblingshause (1915 – 1918) - ein besonderes Lager?“ / Sammlung Mitteilungen des Wetzlarer Geschichtsverein , 37.Heft, Wetzlar, 1994 4. Степовик Д. Скульптор Михайло Паращук: Життя і творчість / Д.Степовик. – Едмонтон-Торонто-Київ, 1994. / Stepovyk, D. (1994). Skulptor Mykhaylo Parashchuk: Zhyttya i tvorchist. Edmonton- Toronto-Kyiv, 1994. 5. Блащак В. "Український пам'ятник у Раштаті"/ "Украинский памятник в Раштатте". 2009. Портал від Апостольський екзархат у Німеччині та Скандинавії / Apostolische Exarchie für katholische Ukrainer in Deutschland und Skandinavien http://www.ukrainische-kirche.de (на цей час публікації вже нажаль немає за цією адресою). 6. "Вісті Комбатанта" Інтернет-версія квартальника . Портал komb-a-ingwar.blogspot.com . Повідомлення "Синьожупанники" від a-ingwar. 2009. 7. Chernov, Volodymyr "Zweiteiligen Projekt der komplexen Wiederherstellung und Restaurierung des Wetzlarer Teils des Gedenk- und Begräbniskomplexes für die verstorbenen ukrainischen Kriegsgefangenen des Ersten Weltkriegs Rastatt-Wetzlar." Onlineperiodikum "Kultur und Alltag", Ausgabe 27, 2016. http://www.foto-kunst-tschernow.de/ka00d.html 8. Срібняк І. Табір полонених вояків-українців російської армії Раштат, Німеччина у 1916-1917 рр. (Мовою фотодокументів) / Sribnyak, I. The Camp for Ukrainian Prisoners of War of the Russian Army in Rastatt, Germany (1916-1918) According to Photo-Dokuments / EUROPEAN HISTORICAL STUDIES. – 2019. – № 14. Розділи
4
Поховання українських військовополонених Першої світової війни на кладовищі в передмісті Раштата. Пам'ятник, його опис і переміщення у 1960 році. Любое воспроизведение опубликованных или анонсируемых здесь материалов - только по разрешению авторов сайта.
Будь-яке відтворення опублікованих або анонсованих тут матеріалів - тільки за дозволом авторів сайту. Jegliche Wiedergabe der hier veröffentlichten oder angekündigten Materialien ist nur mit Genehmigung des Site-Autors gestattet. *******************************************************
Zurück zur Hauptseite Kultur und Alltag
назад,
к
главной странице*******************************************************
Посилання
до публікацій Onlineperiodikum " Kultur und Alltag", які близькі темі статті "Кладовище українських військовополонених Першої світової війни у передмісті Расштатта, Нідербюлі. Німеччина." Показ "Двучастного проекта по комплексному восстановлению и реставрации в Ветцларе (Германия) вецларовской части мемориального ансамбля - погребального комплекса Раштатт-Вецлар памяти умерших украинских военнопленных периода Первой мировой войны и после неё, как мемориального комплекса." на всеевропейской ярмарке "Памятник 2018" (Messe DENKMAL 2018) в Ляйпциге. Концепт проекта "Возобновления и реставрация погребального комплекса украинским военнопленным Первой мировой войны в Вецларе (памятник и кладбище в Бюблигсхаузен-Вецларе) как мемориального комплекса." 2018 года. План из 12 пунктов по мероприятиям с целью комплексного восстановления и реставрации погребального комплекса украинским военнопленным Первой мировой войны в Вецларе (памятник и кладбище в Бюблигсхаузен-Вецларе) как мемориального комплекса и развитие его как музейного объекта 2018 года. Ссылка на фильм Владимира Чернова "Почему памятник украинским военнопленным первой мировой войны должен быть поднят и перенесён." (по-немецки) Film "Warum muss das Ukrainer Denkmal aus der Grube aufgehoben und verlegt werden" Gedreht von Volodymyr Chernov https://youtu.be/geoojVebqAk  ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Vor / До 2017 ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Двучастный проект по
комплексному восстановлению
и реставрации в Ветцларе (Германия) вецларовской части мемориального ансамбля - погребального комплекса Раштатт-Вецлар памяти умерших украинских военнопленных в период первой мировой войны и после неё, как мемориального комплекса. Вступление, cтатья "НЕ В ЗАБВЕНИИ, А ВО СВЕТЕ." Сноски / линки на обе части проекта : 2015 года (сначала) и 2016 года (потом): 2015 *** 2016 "Восстановление и реставрация
погребального комплекса
украинским военнопленным первой мировой войны в Вецларе (памятник и кладбище в Бюблигсхаузен-Вецларе) как мемориального комплекса. Итоговые проектные предложения и дополнения 2016 года." Вступление. Расширение рамок проекта. 1.0, 1.1 : 1.0 Кладбище военнопленных в Бюблигсхаузене (Kriegsgefangenenfriedhof in Büblingshausen). Дополнения 2016 года, текст. 1.1 Кладбище военнопленных в Бюблигсхаузене (Kriegsgefangenenfriedhof in Büblingshausen). Дополнения 2016 года, визуализация. 2.0 : Ukrainer Denkmal (Памятник военнопленным украинцам). Вступление к обзору предложений 2015 года и дополнениям-предложениям 2016 года. 2.1, 2.2, 2.3 : 2.1 Ukrainer Denkmal (Памятник военнопленным украинцам). Дополнения 2016 года для Ukrainer Denkmal. Общие замечания. 2.2 Ukrainer Denkmal (Памятник военнопленным украинцам). Дополнения 2016 года для Ukrainer Denkmal. Визуализация. Предложение 1. Конструкция инфопирамиды. 2.3 Ukrainer Denkmal (Памятник военнопленным украинцам). Дополнения 2016 года для Ukrainer Denkmal. Визуализация. Предложение 2. Козырьковая защита с "V"- образной конструкцией. 2.4 : Ukrainer Denkmal (Памятник военнопленным украинцам). Дополнения 2016 года для Ukrainer Denkmal. Визуализация. Предложение 3. Козырьковая защита с "Х"- образной конструкцией. 2.5 : Ukrainer Denkmal (Памятник военнопленным украинцам). Дополнения 2016 года для Ukrainer Denkmal. Визуализация. Предложение 4. Козырьковая защита с консольной конструкцией. 2.6, 3.0, 3.1 : 2.6 Ukrainer Denkmal (Памятник военнопленным украинцам). Дополнения 2016 года для Ukrainer Denkmal. Визуализация. Предложение 5. Сочетание павильона разработанного в 2015 году с инфопирамидой. 3.0 Ukrainer Denkmal (Памятник военнопленным украинцам). Итоговые проектные предложения 2015 года для Ukrainer Denkmal. Визуализация. Общие замечания. 3.1 Ukrainer Denkmal (Памятник военнопленным украинцам). Итоговые проектные предложения 2015 года для Ukrainer Denkmal. Визуализация. Предложение 6. Павильон типа "аквариум". 3.2, 4.0 : 3.2 Ukrainer Denkmal (Памятник военнопленным украинцам). Итоговые проектные предложения 2015 года для Ukrainer Denkmal. Визуализация. Предложения 7, 8, 9. 4.0 Заключение. 5.0, 6.0, 7.0 : Примечания (5.0), ссылки (6.0), линки к приложениям (7.0). *** LINKS auf
deutsch:
------------------- Vereinsseite GUKEW e.V. Projekt 2018 Konzept des Projektes "Wiederherstellung und Restaurierung des Begräbniskomplexes für ukrainische Kriegsgefangene des Ersten Weltkriegs in Wetzlar (Ukrainerdenkmal und Kriegsgefangenenfriedhof in Wetzlar-Büblingshausen) als Gedenkstätte." per 2018 FB Gruppe: Denkmal für die ukrainischen Kriegsgefangenen, Wetzlar: Wiederherstellung (auf ukrainisch und russisch) Der vorliegende “12 Punkte-Plan” fasst die Ergebnisse der Entwicklung dieses Projektes bis 2018 zusammen und stellt die weiteren möglichen Entwicklungen und Veränderungen dar. Zusätzliche Kommentaren und Illustrationen zu diesen Punkten. ------------------ Ab 2017 Volodymyr Chernov Wichtigste resultierende Bilder 2015-2018. Kriegsgefangenenfriedhof in Wetzlar-Büblingshausen: "Neue" Gestaltung 2018, Grafische Visualisierung. De-Anonymisierung und Re-Identifikation. Volodymyr Chernov Fotoreview Zbigniew Marian Rap POMNIK UKRAIŃSKIEGO ŻOŁNIERZA Volodymyr Chernov Kurze Geschichte des ukrainischen Kriegsgefangenen des Ersten Weltkriegs Iwan Gregoriwitsch Sagrudny und seiner Nachkommen in Wetzlar. Volodymyr
Chernov
Wiederherstellung und Restaurierung des Begräbniskomplexes für ukrainische Kriegsgefangene des Ersten Weltkriegs in Wetzlar (Ukrainerdenkmal und Kriegsgefangenenfriedhof in Wetzlar-Büblingshausen) als Gedenkstätte Konzept *** -------------------
Vor 2017 ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Zweiteiligen Projekt
der komplexen Wiederherstellung und Restaurierung
des Wetzlarer Teils des Gedenk- und Begräbniskomplexes für die verstorbenen ukrainischen Kriegsgefangenen des Ersten Weltkriegs Rastatt-Wetzlar Einführung, Artikel „NICHT AUSGELÖSCHT, SONDERN IM LICHT.“ Links zu beiden Projektteilen: 2015 (am Anfang) und 2016 (danach): Forschungs- und Restaurationsprojekt "Ganzheitliche Wiederherstellung und Restaurierung des Denkmals für die ukrainischen Kriegsgefangenen des Ersten Weltkriegs in Wetzlar, Deutschland, als Gedenkstätte. Geschichte und Analyse des Denkmals" Inhalt des Projekts *** ------------------------------------------------------------------------------------------------ "Wiederherstellung und Restaurierung des Begräbniskomplexes für ukrainische Kriegsgefangene des Ersten Weltkriegs in Wetzlar (Ukrainerdenkmal und Kriegsgefangenenfriedhof in Wetzlar-Büblingshausen) als Gedenkstätte. Die Ergebnisvorschläge und Vervollständigungen zu dem Projekt aus dem Jahr 2016." Einführung Die Erweiterung der Projektrahmen 1.0 Kriegsgefangenenfriedhof in Büblingshausen. Ergänzung 2016. Text. 1.1 Kriegsgefangenenfriedhof in Büblingshausen. Ergänzungen vom 2016. Visualisierung. 2.0
Ukrainer Denkmal.
Einführung in die Übersicht der Vorschläge aus 2015 und Ergänzungsvorschlägen aus 2016. 2.4
Ukrainer-Denkmal. Ergänzungen aus dem Jahr 2016 für
das Ukrainer Denkmal.
Visualisierung, Vorschlag 3: Schirmschutz auf einer X - ähnlichen Konstruktion 2.6 Ukrainer-Denkmal. Ergänzungen von 2016 für das Ukrainer-Denkmal . Visualisierung, Vorschlag 5: Kombination des Pavillons, der 2015 entwickelt wurde, mit der Infopyramide 3.0 Ukrainer-Denkmal. Die abschließenden Projektvorschläge des Jahres 2015 für das Ukrainer-Denkmal. Visualisierung. Allgemeine Anmerkungen. 3.1 Ukrainer-Denkmal. Die abschließenden Projektvorschläge des Jahres 2015 für das Ukrainer-Denkmal. Visualisierung. Vorschlag 6: Pavillon im "Aquarienstil" 3.2 Ukrainer-Denkmal. Die abschließenden Projektvorschläge 2015 für das Ukrainer-Denkmal. Visualisierung. Vorschläge 7, 8, 9. 4.0 Fazit 5.0 Anmerkungen / Quellen 6.0 Links, Hinweise. 7.0 Anhänge *** |
назад,
к
главной странице