Так виглядає пам'ятник пам'яті українських військовополонених, які померли в лазареті раштатського табору для військовополонених у 1915-1917 роках на кладовищі в Нідербюлі. Він знаходиться в кінці алеї, що розділяє українську частину кладовища на ліву і праву частини і є першим в Німеччині під час Першої світової війни надгробним пам'ятником встановленим в пам'ять українських військовополонених з лав російської імператорської армії.


         

                              На пам'ятнику розміщено медальйон з наступним текстом німецькою:


                            Що можна перекласти як " тут спочивають померлі в лазареті російського табору в Раштаті українські військовополонені. 1915-1917". Не всі букви в написі читаються - напис вимагає відновлення. Пам'ятник був встановлений на кладовищі в 1917 році, але поховання українських військовополонених відбувалися на кладовищі і пізніше, про що свідчать і дати поховання на надгробках, наведені в двох попередніх розділах.

                            Наведений на фотографіях вище і нижче медальйон має розміри 58 см в ширину і 38 см у висоту.




                             Це вид пам'ятника при більшому наближенні. Пам'ятник складається з масивних каменів неправильної форми (на фото добре видно шви, що з'єднують ці камені ). На верхньому, найбільш великому камені стоїть хрест і в цей же великий камінь вмонтований наведений медальйон. Два "умовно цокольних" камені розташовані нижче великого каменю і з'єднані з ним через шар з декількох менш масивних каменів.
 



                                       Так виглядає збоку,  "в розрізі " хрест, що вінчає пам'ятник, його власна висота становить 40 см. Він, як втім і весь пам'ятник, вимагає реставрації.



                          Однак і сам пам'ятник і саме кладовище до 1960 року виглядало інакше. Зараз важко сказати в деталях як саме, але в 1960 році відбулася реконструкція кладовища в Нідербюлі, про що повідомляла газета Бадішес Тагблат / Badisches Tagblatt 20 липня 1960 року в статті "Niederbühls Friedhof überall neu angelegt" / "кладовище в Нідербюлі повністю відтворено заново". Статтю, скан якої я наводжу нижче нам вдалося знайти в Карлсрує, в Генеральному земельному архіві землі Баден-Вюртенберг / Generallandesarchiv Karlsruhe /Baden-Württemberg/. Це була , як бачиться, перша масштабна реконструкція кладовища. Про другу реконструкцію у 2009 році повідомляє доктор Василь Блащак у статті, вже згаданій у вступі, "Український пам'ятник у Раштаті" .


                        У статті пишеться, що кладовище було завжди в порядку, але після спорудження на кладовищі морга в 1957-1958 роках назріла необхідність звільнитися від старих могил (В.Ч.), щоб зробити "Гай почестей". Говорячи про нове планування українського кладовища, називають його "так званим російським", одночасно вказуючи, що в цілому це інтернаціональне поховання походить від великого українського табору, що знаходився поблизу сьогоднішнього Південного кільця Раштатта...
 
                         Тобто називають інакше ніж у написі на медальйоні пам'ятника . Де табір називається "руським", а поховані з його лазарету "українськими військовополоненими"...

                          У підписі до фотографії український пам'ятник називається величезним валуном, в який вмонтована пам'ятна дошка-плита.

                          У статті пишеться, що померлим будуть встановлені Gedenksteine / кам'яні надгробки.

                         Газетний друк дає мало шансів для реконструкції фотографії, але саме ця фотографія дає багато цікавої інформації, незважаючи на її важку "читабельність".

                          Ось фотографія з цієї статті в дещо більшому збільшенні.




                            Зображення хреста, шо вінчає пам'ятник, додатково винесено мною окремо в ліве поле.

                            Нерівномірність фактури Хреста може означати дещо іншу форму чорних патьоків на ньому, відмінну від тієї, яку ми можемо спостерігати сьогодні - це означає що хрест очищався і теперішні патьоки як би "нові".

                            Друге, що можна припустити, але з дуже малою  ймовірностю, що нерівномірність патьоків пояснюється незберегшимся зображенням (Христа ?) на цьому хресті, або слідом цього зображення. Як правило зображення Христа на надгробках військових вкрай рідкісні, що також говорить не на користь цього припущення...
                           
                            Самий же цікавий висновок, який можна зробити з цієї фотографії, наступний. В наслідок  реконструкції кладовища пам'ятник змінив своє місце на кладовищі. На фото в газеті зафіксовано його положення на кладовищі до переставляння.

                            Зараз фон і малюнок дахів будинків за пам'ятником зовсім інший - такий, як на фото нижче.

                             

                       І справа тут не в тому, що змінилося оточення пам'ятника. Фон, на якому знято пам'ятник в 1960 році зберігся з незначними змінами. Його  можна знайти на фото нижче. Він знаходиться у центрі фотографії.
                                         

                               
                              Ось (нижче) цей фон окремо, зараз вже без пам'ятника. 


                              Так виглядає пам'ятник з фотографії 1960 року, переміщений на все-таки дещо змінившийся за 60 років, але той же фон від 2019 року. Поруч та ж оригінальна фотографія з газетної статті, що наведена вище.





                              Зараз пам'ятник повернут  до "первісного фону" своєю бічною стороною, а не тильною частиною, як на фотографії 1960 року. Також він значно віддалений від початкового місця своєї установки.

                              На фотоколажах нижче пам'ятник з фотографії 1960 року, як би повернут на своє місце, будучи сусідом з пам'ятником, в реальністі встановленим поруч.




                             Точність "ступеня повернення" пам'ятника на своє колишнє місце відносна, але можна сказати, що він стояв приблизно в кінці першого зліва ряду надгробків на українській частині кладовища , за умови, що ви дивитеся на пам'ятник від початку алеї, що веде до нього.

                             Початкове положення пам'ятника і його переміщення можна побачити нижче, на вже знайомой за попередніми розділами схемою, де пам'ятник позначений жовтим овалом з блакитним прямокутником всередині нього.

                             Це переміщення пам'ятника ставить і питання, коли, в ході якої саме реконструкції кладовища він був переміщений. У 1960 або 2009 році. Ні стаття у Бадішес Тагблат / Badisches Tagblatt, ні стаття доктора Василя Блащука не дає прямої відповіді на це питання. У зв'язку з реконструкцією кладовища в 2009 році В.Блащук пише про пам'ятник в Нідербюлі тільки, що "зберегли центральну фігуру". Цей вислів  можна інтерпретувати по різному, але він швидше говорить на користь незмінення положення пам'ятника в 2009 році, тобто на користь того, що пам'ятник був переміщений у 1960 році.


 


                            Про розміри пам'ятника  й площадки з піднятим над її рівнем квітником.

                            Площадка  завершує алею, що веде  до пам'ятника. Вона незабагато більше квітника, що на ній розташован. З квітником вона становить єдину конструкцію, як це добре видно на фотографіях нижче.




                          Розмір площадки становить приблизно 4,3 х 4,3 метра, майданчик, як і квіткарка є квадратною за формою. Розміри квіткарки 3,5 х 3,5 метра, а її висота 27 см. На останній з наведених вище фотографій видно також перспективу кладовища за межами його української частини і два ряди хрестів української частини.

                           Розміри ж самого пам'ятника зараз складаються з наступних цифр.
                           Висота хреста - 40 см.
                           Висота "валуна" від поверхні квіткарки до підніжжя хреста - 1,96 см.
                           Висота від поверхні квіткарки до з'єднання "цокольних" каменів з основним "валуном", над яким височить хрест - близько 40 см.

                           Сумарно, таким чином, висота пам'ятника над квіткаркою становить близько 2,36 метрів, а з урахуванням висоти квіткарки - 2, 63 метра.
                           Ширина пам'ятника в найбільш його широкій частині - близько 165 см.
                           Ширина пам'ятника вглиб - близько 55 см.
                           
                           Розміри овалу медальйона, як вже писалося, складають 58 см в ширину і 38 см у висоту.

                          Висота пам'ятника зараз, таким чином, має два значення, вибір між якими дещо ускладнений, так як залишаються неясними деталі реконструкції кладовища і власне перенесення пам'ятника. На фотографії зі статті 1960 року він виглядає вище, але наскільки це не "фотоефект" важко судити певно.

                          На фотографіці нижче я спробував уточнити це питання, поставивши поруч в однаковому масштабі фотографію пам'ятника з газети і свою фотографію пам'ятника 2019 року. Фото 1960 року знято дещо під кутом, і в цій порівняльній графіку я вирівняв пам'ятник з цього газетного фото. "Масштабувався" пам'ятник по своїй верхній частині: хресту і медальйону, які на фото 1960 року відносно впевнено прочитуються.


                                       Нижні дві горизонталі позначають:
                                       1. "склейку" верхнього валуна і каменів цокольній частині;
                                       2.  межу занурення цокольній частини в грунт квіткарки.

                                       У фотографії 1960 року лівий край пам'ятника трохи зрізаний, а плямистість нижче горизонталі, що відповідає межі занурення цокольній частини в грунт квіткарки на фото праворуч, допускає різні інтерпретації. На мій погляд це може бути частина цоколя, зараз прихована в грунті квіткарки. Також продовження цієї плямистості праворуч на повному варіанті фото 1960 року можна інтерпретувати як посадку квітів перед пам'ятником, які частково перекривають цоколь.


                                      Виходячи з вищесказаного, можна припустити, що:

                                      1. пам'ятник міг мати висоту 2,63 м, яка частково редукувалася квіткаркою, що піднялася на 27 см. ;

                                      2. плямистість по низу пам'ятника на фото 1960 року не є його продовженням і пам'ятник встановлений на новому місці вже піднятий на 27 см, з урахуванням висоти квіткарки , в яку він поставлений - в цьому випадку збережена його первісна висота і вона становить 2,36  м;

                                      3. плямистість по низу пам'ятника на фото 1960 року є його продовженням, що істотно перекрита квітами або травою - в цьому випадку його первісна висота повинна перевищувати 2,63 м.

                                       Відповісти на питання який з варіантів відповіді правильний дозволять тільки нові матеріали по пам'ятнику.

                                       На фото нижче проблемна зона відокремлена. Зрізані на фото 1960 року частини (ліва частина пам'ятника і проблемний низ) умовно доповнені.

                          На наступних фотографіях покроковий фотообзор пам'ятника з різних точок. Він дає можливість представити форму пам'ятника, що не вписується в стандарт геометричної фігури, досить повно. У цьому ряді фотографій можна побачити і простір української частини кладовища в Нідербюль, в тому числі його "інтернаціональну" частину.