назад,
к
главной странице
Володимир Чернов
Відновлення та реставрація поховального комплексу українським військовополоненим Першої світової війни в Вецлярі (пам'ятник і кладовище в Бюблінгсхаузен-Вецлярі) як меморіального комплексу. *** «Не в забутті, а в світлі» Переклад з російської : Юлія Максимцова.
Про історію таборів військовополонених етнічних українців в період першої світової війни в країнах Четверного Союзу і меморіальний ансамбль — поховальний комплекс Раштат -Вецляр пам’яті померлих українських військовополонених. *** В підтримку двочастинного проекту по його комплексній відбудові і реставрації в Вецлярі (Німеччина) як меморіального комплексу. *** Поховальний комплекс в Вецлярі.  На фотографії реконструкція пам’ятника в Вецлярі, зроблена по листівці 1919 року.
Історія українців, що служили в російській
армії під час першої світової війни та попали в полон до країн
Центральних держав (Четверний Союз) (нім. Mittelmächte) відома,
але багато в ній залишається недомовленим або незрозумілим. Це
стосується й оцінки кількості етнічних українців, які потрапили у
полон. Одна з цифр, що називаються — півмільйона. В більшості
полонені українці знаходилися в загальних таборах для
військовополонених, але сім таборів в Австро-Угорщині та Німеччині були
призначені тільки для українців різних конфесій і утримували більше 60
тисяч людей. Відносно невелика кількість українських полонених
перебували також в п’яти таборах Туреччини (10 тис. людей) та
Болгарії (1,7 тис.).
Друга світова війна, що відбулася після Першої, витіснила не тільки спогади про неї, а й багато з цих свідоцтв. В Німеччині зберігся поховальний комплекс періоду Першої світової, рознесений у просторі країни на сотні кілометрів. Він складається з двох пам’ятників померлим українським військовополоненим і двох кладовищ. Він був закінчений в 1919 році встановленням пам’ятника в Вецлярі і закінчив тим самим створення меморіального ансамблю Раштат-Вецляр пам’яті померлих українських військовополонених, жертв Першої світової війни, який немовби поєднав Баден і Гессен. Пам’ятник в Раштаті був встановлений раніше, в 1918 році.  Пам’ятник в Раштаті, сучасний вигляд. Комплекс, виконаний професором Мюнхенського інституту декоративного мистецтва Михайлом Паращуком (Akademie der Bildenden Künste München), був витриманий в єдиному стилістичному ключі, з ідентичним членуванням стел, як єдиний ансамбль. Пам’ятник в Раштаті був зроблений як трьохчастинна стела з трьома скульптурними композиціями, пам’ятник в Вецлярі — як трьохчастинна стела з однією центральною фігурою. Самі поховання на кладовищах були зроблені протягом Першої світової війни і відразу після неї — в роки, які передували створенню цих пам’ятників. За побажаннями військовополонених обидва пам’ятники були розташовані за межею кладовищ, що демонструвало не тільки скорботу про військовополонених, що вмерли, але й історію цих таборів військовополонених, надії на побудову стабільної, демократичної і економічно успішної України. Серед виконавців задуму Паращука власне українські військовополонені, які навчилися в обох таборах ремеслам і образотворчому мистецтву, німецький скульптор Фридрих Майєр (Friedrich Mayer, Вецляр), Богдан Лепкий. Можливо цей список неповний.  На фотографії текст, розміщений по сторонам фігури пам’ятника в Вецлярі.
(Текст зведений разом. На пам’ятнику текст «Своїм братам» знаходиться ліворуч від фігури, «українські бранці» — праворуч). Для військовополонених працювали видатні представники української національної інтелігенції, які вели активну просвітницьку та освітню роботу, що в значній мірі обумовлювало і насичене культурне життя в таборах. Випускалися газети, відбувалися спектаклі, вхід на які був доступний також німецькій публіці. Кошти на пам’ятники були зібрані самими військовополоненими — в Вецлярі вони отримували за свою працю 50 пфенігів щодня. Частину витрат взяла на себе українська військова місія в Берліні…  Програми Народного Дому (Табор у Вецлярі)
Нижче зображення правої стели на кладовищі військовополонених в Вецлярі.   Фотографія тексту на ній На місці табору в Вецлярі виникло поселення Бюблінгсхаузен, яке зберегло планування вулиць величезного табору, в якому перебувало тоді 13000 людей. Приблизно стільки ж мешканців тоді було і в Вецлярі. На кладовище українських військовополонених на Am Pfingstwäldchen 32, яке було закладене в 1915 році, в 1942-1945 були поховані і полонені Червоної армії. Після Другої світової війни там були встановлені дві невеликі стели, де були перераховані імена всіх (?) похованих на кладовище з роками року поховання і написами «Пам’яті померлих військовополонених світових війн 1914-1918 і 1939-1945 рр.» і «Не в небутті, а в досконалості. Не в забутті, а в світлі. Не загинули, а повернулися додому». Пам’ятник в Вецлярі або «Український пам’ятник», або «Пам’ятник українцю», або «пам’ятник, що належить Україні» — так також можна інтерпретувати його назву, розташований з зовнішнього боку східної стіни Старого кладовища (Alter Friedhof) на Франкфуртерштрассе … ***
На
ілюстрації нижче наведені фотографії ескізів пам’ятників до
меморіального комплексу Раштат-Вецляр за авторством Михайла Паращука із
спільного канадсько-українського видання, яке присвячено цьому
авторові. Вгорі ескіз до вецлярівського пам’ятника, а внизу
— до пам’ятника в Раштаті. Монографія видана Canadian
Institute of Ukrainian Studies, CIUS, який входить в The University of
Alberta (UofA), її автор — провідний співробітник Інституту
мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського
НАН України доктор мистецтвознавства Д. В. Степовик (див. примітки). Ескізи пам’ятників меморіального комплексу Раштат-Вецляр
Пам’ятник в Вецлярі (як і в Раштаті, там щось подібне до раскрепованого цоколю) споріднений типу розміщення скульптур на готичних храмах, і окремо вецлярівському соборі, де скульптури розміщені на тлі стіни храму, на консолях. З «стіною храму» в даному випадку кореспондується майже прямокутна стела-стіна, з якої «виходить» постать військовополоненого українця. Ця схожа на консоль конструкція гарно видна на ескізі пам’ятника. В даний час саме ця конструкція засипана і знаходиться під землею. ***
Руки військовополонених, при величезних втратах Першої світової, були дуже важливі при розподіленні праці в той час. Настільки важливі, що в силу цієї причини Австро-Угорщина, на відміну від Германії, створювала перешкоди для повернення військовополонених.  На фото українські військовополонені, які працюють в табірній кухні.
Фото з виставки «Wetzlar und der Erste Weltkrieg 1914-1918» («Вецляр і Перша світова війна 1914-1918») Після укладання договору в Бресті Українська Держава багато зробила для повернення військовополонених з країн Четверного Союзу. На кінець 1918 р. в Україні було 206 спеціалізованих установ для допомоги військовополоненим, що повернулися. Тільки в листопаді-грудні 1918 р. в Україну повернулося біля 130 тисяч військовополонених. Частина, проте, залишилася в Німеччині, в тому числі в Вецлярі і Раштаті, і стала частиною української закордонної діаспори. Їх кількість на сьогодні не з’ясована. Останніх з колишніх полонених українців Першої світової, які осіли в Вецлярі, помер в 1997 році.  На фото Михайло Паращук, скульптор і суспільний діяч,
автор меморіального ансамблю Раштат-Вецляр пам’яті померлих українських військовополонених, жертв Першої світової війни. Інтеграція тих, що залишилися в цих містах, в ринок праці була, по всій видимості, успішною, так як вони імовірно продовжували працювати на тих підприємствах, на яких вони були зайняті раніше, ще полоненими. Разом з тим закінчення табірного життя парадоксально значило ще й закінчення насиченого культурного життя колишніх військовополонених, до якого вони звикли і яка була характерною рисою табору. Українські газети більше не виходили, більшість полонених залишило ці міста… ***
 ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
LINKS:
-------------------
Ab 2017 Volodymyr Chernov Wichtigste resultierende Bilder 2015-2018. Kriegsgefangenenfriedhof in Wetzlar-Büblingshausen: "Neue" Gestaltung 2018, Grafische Visualisierung. De-Anonymisierung und Re-Identifikation. Volodymyr Chernov Fotoreview Zbigniew Marian Rap POMNIK UKRAIŃSKIEGO ŻOŁNIERZA Volodymyr Chernov Kurze Geschichte des ukrainischen Kriegsgefangenen des Ersten Weltkriegs Iwan Gregoriwitsch Sagrudny und seiner Nachkommen in Wetzlar. Volodymyr
Chernov
Wiederherstellung und Restaurierung des Begräbniskomplexes für ukrainische Kriegsgefangene des Ersten Weltkriegs in Wetzlar (Ukrainerdenkmal und Kriegsgefangenenfriedhof in Wetzlar-Büblingshausen) als Gedenkstätte Konzept *** -------------------
LINKS: Vor 2017 ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Зноски / лінки на обидві частини
проекту: 2015 року, россійською (потім) і 2016 роки (спочатку):
"Відновлення та реставрація похоронного комплексу українським військовополоненим Першої світової війни в Вецлярі (пам'ятник і кладовище в Бюблігсхаузен-Вецлярі) як меморіального комплексу. Підсумкові проектні пропозиції та доповнення 2016 року." Вступ Розширення рамок проекту 1.0 , 1.1 : 1.0 Кладовище військовополонених в Бюблінгсхаузені (Kriegsgefangenenfriedhof in Büblingshausen). Доповнення 2016 року, текст. 1.1 Кладовище військовополонених в Бюблінгсхаузені (Kriegsgefangenenfriedhof in Büblingshausen). Доповнення 2016 року. Візуалізація. 2.0 : Ukrainer Denkmal (Пам'ятник військовополоненим українцям). Вступ до огляду пропозицій 2015 року та доповнень-пропозицій 2016 року. 2.1, 2.2, 2.3 : 2.1 Ukrainer Denkmal (Пам'ятник військовополоненим українцям). Доповнення 2016 року для Ukrainer Denkmal. Загальні зауваження. 2.2 Ukrainer Denkmal (Пам'ятник військовополоненим українцям). Доповнення 2016 року для Ukrainer Denkmal. Візуалізація. Пропозиція 1. Конструкція інфопіраміди. 2.3 Ukrainer Denkmal (Пам'ятник військовополоненим українцям). Доповнення 2016 року для Ukrainer Denkmal. Візуалізація. Пропозиція 2. Дашковий захист з "V" – образною конструкцією. 2.4 : Ukrainer Denkmal (Пам'ятник військовополоненим українцям). Доповнення 2016 року для Ukrainer Denkmal. Візуалізація. Пропозиція 3. Дашковий захист з "Х" – образною конструкцією. 2.5 : Ukrainer Denkmal (Пам'ятник військовополоненим українцям). Доповнення 2016 року для Ukrainer Denkmal. Візуалізація. Пропозиція 4. Дашковий захист з консольною конструкцією. 2.6, 3.0, 3.1 : 2.6 Ukrainer Denkmal (Пам'ятник військовополоненим українцям). Доповнення 2016 року для Ukrainer Denkmal. Візуалізація. Пропозиція 5. Поєднання павільйону розробленого в 2015 році з інфопірамідой. 3.0 Ukrainer Denkmal (Пам'ятник військовополоненим українцям). Підсумкові проектні пропозиції 2015 року для Ukrainer Denkmal. Візуалізація. Загальні зауваження. 3.1 Ukrainer Denkmal (Пам'ятник військовополоненим українцям). Підсумкові проектні пропозиції 2015 для Ukrainer Denkmal. Візуалізація. Пропозиція 6. Павільйон типу "акваріум". 3.2, 4.0 : 3.2 Ukrainer Denkmal (Пам'ятник військовополоненим українцям). Підсумкові проектні пропозиції 2015 для Ukrainer Denkmal. Візуалізація. Пропозиції 7, 8, 9. 4.0 Висновки 5.0, 6.0, 7.0 : Примітки. Джерела (5.0). Посилання (6.0). Додатки (7.0). *** "Комплексное восстановление и
реставрация памятника украинским военнопленным
периода первой мировой войны в Ветцларе (Германия) как мемориального комплекса. Его история и анализ." Проект 2015 года |
назад,
к
главной странице
